Текст пісні
Про що ця пісня
Автором слів і музики є поет і музикант Костянтин Москалець, який закінчив роботу над піснею 25 серпня 1989 року у Львові в театральній атмосфері «Не журись!». Перший запис — у 1993 році групою «Четвертий кут» з Віктором Морозовим, а найвідоміша рок-версія — від «Плач Єремії» з Тарасом Чубаєм, випущена 1995 року на альбомі «Най буде все як є…», що принесла гуртові широку славу.
«Плач Єремії» (лідер — Тарас Чубай) зробили цю баладу емоційно напруженою — у першому куплеті спокійна акустика, а далі — потужний рок-супровід з виразним вокалом і гітарним соло. Їхнє виконання вдало передає внутрішнє потрясіння героя — тугу за дівчиною, яка не відповідає на його почуття, але лишається в центрі його емоційного всесвіту.
Герой очікує серед друзів воскреслий вечір «холодного вина», хтось говорить «життя прекрасне», але вона — сумна, нездатна напитися навіть від дешевого вина. Образ дівчини («люблю її волосся… тонкі уста») — це трепетне, щире почуття, яке не може бути знищене ні часом, ні переїздом — він згадує: «По русифікованих містах» всі розбіжаться, а вона залишиться «сумна». Приспів і крик героя — це спроба знайти порятунок у музиці («я співатиму для неї»), але пісня ставить риторичне запитання, чи змінить цей голос її печаль. Це драматична балада про нездійсненну любов, самотність посеред компанії й неможливість зцілення словами й мелодією — водночас лична й універсальна історія.