Горіла сосна

Виконавець: Народне виконання

Слова: Українська народна пісня

Музика:

Текст пісні

Горіла сосна палала Горіла сосна палала, під нею дівчина стояла Під нею дівчина стояла Горіла сосна палала, під нев дівчина стояла Під нев дівчина стояла Під нев дівчина стояла | (2) Русяву косу чесала | (2) Ой коси, коси ви мої | (2) Довго служили ви мені | (2) Більше служить не будете | (2) Під білий вельон підете | (2) Під білий вельон, під хустку | (2) Більш не підеш ти за дружку | (2) Під білий вельон, з кінцями | (2) Більш не підеш ти з хлопцями | (2) Під білий вельон, під вінець | (2) Більш не підеш ти у вінець | (2) Під білий вельон, у танок | (2) Більш не підеш ти до дівок | (2)

Про що ця пісня

Це — українська народна весільна пісня карпатського походження, що датується фольклорними записами з 1930–1970-х років. Найвідоміший сучасний варіант звучить під час весільних та гулянкових обрядів — за ним збереглися записи хорів, ансамблів і музичних груп. Палаюча сосна символізує дівоцтво, а вогонь — перехід до нового життя після шлюбу. Розплетення коси і хустка – образи ініціації, зміни статусу з дівчини на заміжню жінку.

Пісня виконувалася універсально: від Закарпатського народного хору і гурту «Експрес» до Mad Heads XL, «Воплі Відоплясова» і «Піккардійської терції». У сучасних версіях її виконують під гармонь, бандуру чи скрипку, зберігаючи настрій обрядового інтиму й легкої урочистості.

Пісня — це «вірш обряду»: повторюючи рядки «горіла сосна… під нею дівчина стояла», вона веде слухача через символічний сюжет: дівчина «чесала косу», готуючись до весілля. Косі йшла «довга служба», а після — під «білий вельон» — нове життя. Образ вогню й коси формує метафору переходу, очищення й початку. Це не драма, а ніжна, промовиста емоція: холод обряду, тепло душі й музичне піднесення. Пісня наповнює святковий настрій змістом стародавньої традиції — зречення минулого й прийняття жіночої ролі жінки.

Рейтинг: 4.9
Переглядів: 80