Книга є справжнім чарівним вікном у світ знань, фантазії та натхнення. Вона супроводжує людину з найменших років і залишається вірним другом упродовж усього життя. Вірші про книгу допомагають зрозуміти її цінність, пробуджують любов до читання та відкривають перед читачами дивовижний світ історій і мудрості. У цій статті зібрані красиві вірші про книгу для дітей і дорослих українською мовою, що передають чарівність читання та значення книжок у житті кожного з нас.
Вірші про книгу для наймолодших
Перші зустрічі з книгою відбуваються ще в ранньому дитинстві. Малеча захоплюється барвистими ілюстраціями, слухає римовані рядки, що допомагають розвивати мовлення, уяву та любов до читання. Короткі вірші про книгу для дошкільнят знайомлять дітей із чарівним світом казок, герої яких навчають добру, дружбі та відвазі. Вони легко запам’ятовуються, допомагають розширити словниковий запас і сприяють формуванню інтересу до літератури з ранніх років.
З дитинства ми читаємо казки,
В них стільки світла й доброти.
Вони ведуть нас у таємний світ,
Де можна мрії наші оживить.
Там кожен віднайде для себе
Усе, що серцю зараз треба.
Читайте більше гарних книжечок,
І поринайте у світ фантазії й думок!
В них стільки світла й доброти.
Вони ведуть нас у таємний світ,
Де можна мрії наші оживить.
Там кожен віднайде для себе
Усе, що серцю зараз треба.
Читайте більше гарних книжечок,
І поринайте у світ фантазії й думок!
Копіювати
Коли я була маленька
І не вміла ще читати,
Не могла я самостійно
Світ книжковий пізнавати,
Мама, тато, дід, бабуся…
Вся сім’я мені читала
Віршики й казки цікаві.
Я книжок багато мала,
А тепер я підростаю
І вже добре я читаю.
Полюбляю я книжки і тоненькі, і товсті.
З книги зможеш ти дізнатись
Про всіх звірів і птахів,
Будеш ти про море знати,
Про акул та про китів.
Якщо книги не читати,
Будеш завжди нудьгувати.
І тому кажу я прямо:
„Купи книжку мені, мамо”. (автор Л. Бурман)
І не вміла ще читати,
Не могла я самостійно
Світ книжковий пізнавати,
Мама, тато, дід, бабуся…
Вся сім’я мені читала
Віршики й казки цікаві.
Я книжок багато мала,
А тепер я підростаю
І вже добре я читаю.
Полюбляю я книжки і тоненькі, і товсті.
З книги зможеш ти дізнатись
Про всіх звірів і птахів,
Будеш ти про море знати,
Про акул та про китів.
Якщо книги не читати,
Будеш завжди нудьгувати.
І тому кажу я прямо:
„Купи книжку мені, мамо”. (автор Л. Бурман)
Копіювати
В здоровому тілі –
Здоровий дух:
Це нам говорять
Із дитинства.
Щоб дух був добрим
Треба нам –
Читати книжки
З гарним змістом.
Здоровий дух:
Це нам говорять
Із дитинства.
Щоб дух був добрим
Треба нам –
Читати книжки
З гарним змістом.
Копіювати
Книга для дитини — дивний океан,
Скільки в ній цікавого в глибинні знайдеш,
У хвилі фантазії з головою пірнеш.
Ви читайте більше гарних книг-скарбів,
Буде в вашім серці доброта зі слів,
Вона допоможе подолати шторм,
Щоб життя у тиші, наче штиль було.
Скільки в ній цікавого в глибинні знайдеш,
У хвилі фантазії з головою пірнеш.
Ви читайте більше гарних книг-скарбів,
Буде в вашім серці доброта зі слів,
Вона допоможе подолати шторм,
Щоб життя у тиші, наче штиль було.
Копіювати
Хто багато книг читає, той багато дуже знає.
Книжка кожного навчить, як на світі треба жить.
Пам’ятай, дитино мила, що знання — найбільша сила!
Що навчивсь в житті робити — за плечима не носити!
Книжка кожного навчить, як на світі треба жить.
Пам’ятай, дитино мила, що знання — найбільша сила!
Що навчивсь в житті робити — за плечима не носити!
Копіювати
Книга для дитини — дивний океан,
Скільки в ній цікавого в глибинні знайдеш,
У хвилі фантазії з головою пірнеш.
Ви читайте більше гарних книг-скарбів,
Буде в вашім серці доброта зі слів,
Вона допоможе подолати шторм,
Щоб життя у тиші, наче штиль було.
Скільки в ній цікавого в глибинні знайдеш,
У хвилі фантазії з головою пірнеш.
Ви читайте більше гарних книг-скарбів,
Буде в вашім серці доброта зі слів,
Вона допоможе подолати шторм,
Щоб життя у тиші, наче штиль було.
Копіювати
В кожнім домі, в кожній хаті-
У містах і на селі,-
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми не знали так багато
Про новий і давній час.
У містах і на селі,-
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми не знали так багато
Про новий і давній час.
Копіювати
Книжковий світ — то особливий світ.
І безкінечний — наче море з небом.
Почати можеш будь-коли політ.
Для цього просто лиш читати треба!
І безкінечний — наче море з небом.
Почати можеш будь-коли політ.
Для цього просто лиш читати треба!
Копіювати
Книга вас завжди навчить,
Як на світі треба жить.
Вчитель виведе в дорогу
І прийде на допомогу.
Як на світі треба жить.
Вчитель виведе в дорогу
І прийде на допомогу.
Копіювати
Ведмедик і Ляля
Ми читаємо завзято,
А читання нам — це свято!
Гарна книжка для ведмедя,
То солодша і від меду.
Краща книжечка для лялі,
Як стрічки та ще й коралі.
Вже пів книжки прочитали,
Ми разом: ведмідь і ляля.
Прочитаєм за годину
Ще і другу половину,
І спитаєм в Галі нишком:
— Можна взяти другу книжку!?
Ми читаємо завзято,
А читання нам — це свято!
Гарна книжка для ведмедя,
То солодша і від меду.
Краща книжечка для лялі,
Як стрічки та ще й коралі.
Вже пів книжки прочитали,
Ми разом: ведмідь і ляля.
Прочитаєм за годину
Ще і другу половину,
І спитаєм в Галі нишком:
— Можна взяти другу книжку!?
Копіювати
Про книги
З дитинства ми читаємо казки,
В них стільки світла й доброти.
Вони ведуть нас у таємний світ,
Де можна мрії наші оживить.
Там кожен віднайде для себе
Усе, що серцю зараз треба.
Читайте більше гарних книжечок,
І поринайте у світ фантазії й думок! (автор Тетяна Прокоф’єва)
З дитинства ми читаємо казки,
В них стільки світла й доброти.
Вони ведуть нас у таємний світ,
Де можна мрії наші оживить.
Там кожен віднайде для себе
Усе, що серцю зараз треба.
Читайте більше гарних книжечок,
І поринайте у світ фантазії й думок! (автор Тетяна Прокоф’єва)
Копіювати
Вірші про книгу для школярів
У шкільному віці діти вже самостійно читають і відкривають для себе нові літературні світи. Вірші про книгу для школярів розповідають про захопливі пригоди, мудрість, що прихована на сторінках, та важливість читання для розвитку особистості. Книга стає провідником у світ науки, історії та мистецтва. Такі твори мотивують дітей до самостійного читання, наголошуючи на тому, що у книжках живе безмежна скарбниця знань і фантазії.
Книжка скаржилась Мар’яні:
— Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?
А за дві сторінки далі —
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилися тобі.
Люди скажуть: — Ой, чия ти?!
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою — маля,
І написано: «Це я».
— Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?
А за дві сторінки далі —
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилися тобі.
Люди скажуть: — Ой, чия ти?!
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою — маля,
І написано: «Це я».
Копіювати
Бачить – не бачить, чути – не чує.
Мовчки говорить, дуже мудрує.
Часом захоче – аравди навчає,
Іноді бреше, всіх звеселяє.
Люба розмова, – будемо, діти,
З нею довіку жити-дружити.
Хто ж то такая в світі щаслива,
Мудра, правдива і жартівлива?
Як не вгадали, стану в пригоді:
Річ коротенька – книжка, та й годі.
Мовчки говорить, дуже мудрує.
Часом захоче – аравди навчає,
Іноді бреше, всіх звеселяє.
Люба розмова, – будемо, діти,
З нею довіку жити-дружити.
Хто ж то такая в світі щаслива,
Мудра, правдива і жартівлива?
Як не вгадали, стану в пригоді:
Річ коротенька – книжка, та й годі.
Копіювати
Раз дістав Івасик книжку.
Заглядає збоку, нишком…
— Я вже маю книжку в школі,
Чи одної не доволі?!
Тут ось “А” — тут “Б”, це знаю.
Нум. Пічну читати скраю!
Ось на образку палати…
А які? Цікаво знати!
Прочитав усеньке слово,
Друге вже почав наново…
А пройшло щось пів годинки,
Прочитав аж три сторінки!
Ще й не проминула днинка,
Дочитав до обкладинки.
Тата йде тепер просити
Книжку ще одну купити!
Заглядає збоку, нишком…
— Я вже маю книжку в школі,
Чи одної не доволі?!
Тут ось “А” — тут “Б”, це знаю.
Нум. Пічну читати скраю!
Ось на образку палати…
А які? Цікаво знати!
Прочитав усеньке слово,
Друге вже почав наново…
А пройшло щось пів годинки,
Прочитав аж три сторінки!
Ще й не проминула днинка,
Дочитав до обкладинки.
Тата йде тепер просити
Книжку ще одну купити!
Копіювати
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки – і до школи!
А в тій книжці – малюночки,
А в тій книжці – співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка цікава,
Бо та книжечка рідненька…
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає.
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки – і до школи!
А в тій книжці – малюночки,
А в тій книжці – співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка цікава,
Бо та книжечка рідненька…
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає.
Копіювати
Увійшов татусь до хати, –
Гарна книжечка у тата.
Він ту книжку дав мені,
А маленькій Олі – ні!
Підвелася Оля з ліжка,
Як побачила ту книжку,
Плаче, ніжками тупоче,
Мабуть, також книжку хоче.
Слухай, що тобі скажу:
Я цю книжку збережу.
Я не рватиму сторінок,
Не бруднитиму сторінок.
Коли ж виростеш, як я,
Буде книжечка твоя…
Гарна книжечка у тата.
Він ту книжку дав мені,
А маленькій Олі – ні!
Підвелася Оля з ліжка,
Як побачила ту книжку,
Плаче, ніжками тупоче,
Мабуть, також книжку хоче.
Слухай, що тобі скажу:
Я цю книжку збережу.
Я не рватиму сторінок,
Не бруднитиму сторінок.
Коли ж виростеш, як я,
Буде книжечка твоя…
Копіювати
Є книг багато – радісних, печальних.
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна – книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому – Буквар.
Із нього слів не вируба сокира,
Це маленятам кращий в світі дар,
І мова в нім – легка, співуча, щира,
Дитячі душі гріє він – Буквар.
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна – книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому – Буквар.
Із нього слів не вируба сокира,
Це маленятам кращий в світі дар,
І мова в нім – легка, співуча, щира,
Дитячі душі гріє він – Буквар.
Копіювати
Із книгою і словом подружися,
Хай буде книга – твій насущний хліб.
Тож зачерпни із неї і напийся
Снаги, що в серці залишає слід.
Побільше, друзі, книг читайте –
Це найсолодша серед зваб.
А ще, крім того, пам’ятайте,
Що дружба – найцінніший скарб.
Читайте книги, юні друзі:
Учіться мріяти й творить,
І будуть невмирущі музи
Про вас з любов’ю говорить.
Хай книга щира і нова
Нам буде як життєва спрага.
Хай буде книга – твій насущний хліб.
Тож зачерпни із неї і напийся
Снаги, що в серці залишає слід.
Побільше, друзі, книг читайте –
Це найсолодша серед зваб.
А ще, крім того, пам’ятайте,
Що дружба – найцінніший скарб.
Читайте книги, юні друзі:
Учіться мріяти й творить,
І будуть невмирущі музи
Про вас з любов’ю говорить.
Хай книга щира і нова
Нам буде як життєва спрага.
Копіювати
Запрошення до подорожі
І знову у мандри запрошують книги…
В далекі часи, в дивовижні країни.
Відкриються вам таємниці великі,
Знайдете ви справді безцінні перлини.
Нехай не минає вас байка чи казка,
Хай міфи і вірші у душу вам линуть.
Та тільки уважно читайте, будь – ласка,
Тоді лиш почуєте слово нетлінне.
І мудрі поради, і жарти дотепні,
Й думки, що летять крізь кордони і мури.
Усе, чим приваблює світ цей безмежний,
Усе, що дарує нам література! (автор Жанна Клименко)
І знову у мандри запрошують книги…
В далекі часи, в дивовижні країни.
Відкриються вам таємниці великі,
Знайдете ви справді безцінні перлини.
Нехай не минає вас байка чи казка,
Хай міфи і вірші у душу вам линуть.
Та тільки уважно читайте, будь – ласка,
Тоді лиш почуєте слово нетлінне.
І мудрі поради, і жарти дотепні,
Й думки, що летять крізь кордони і мури.
Усе, чим приваблює світ цей безмежний,
Усе, що дарує нам література! (автор Жанна Клименко)
Копіювати
Малий школярик
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки – і до школи!
А в тій книжці – малюночки,
А в тій книжці – співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка цікава,
Бо та книжечка рідненька…
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає… (автор Марійка Підгірянка)
Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки – і до школи!
А в тій книжці – малюночки,
А в тій книжці – співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка цікава,
Бо та книжечка рідненька…
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає… (автор Марійка Підгірянка)
Копіювати
Книги
Книги, книги на полицях,
Завше тихо поміж книг.
Та яку ти не розгорнеш –
То й легенда в кожній з них.
То в одній синіє море,
В іншій криється тайга.
А ось в тій – Північний полюс,
Де морози і пурга…
Все, що серце і що розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги – перли із перлин. (автор Ю. Ванаг)
Книги, книги на полицях,
Завше тихо поміж книг.
Та яку ти не розгорнеш –
То й легенда в кожній з них.
То в одній синіє море,
В іншій криється тайга.
А ось в тій – Північний полюс,
Де морози і пурга…
Все, що серце і що розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги – перли із перлин. (автор Ю. Ванаг)
Копіювати
Вірші про книгу для дорослих
Дорослі сприймають книги глибше, знаходять у них натхнення, відповіді на важливі запитання, розраду та мотивацію. Вірші про книгу для дорослих розкривають її значення як джерела мудрості, пам’яті поколінь і душевного спокою. Література супроводжує людину впродовж усього життя, допомагає розуміти світ і себе, навчає бачити прекрасне навіть у найпростіших речах. Книжки стають справжніми друзями, що дарують мудрі поради та надихають на великі звершення.
Справжнім творцям всього доброго, вічного,
Світлого, чесного, навіть величного,
Всього, що творить в людині людину,
Що не дає нам дійти до загину,
Що у майбутнє нам шлях прокладає,
«Стадо» людське у народи єднає,
Того, що радість дає і розраду,
В час найскладніший найкращу пораду,
Того, без чого держави вмирають,
А коли мають, міцніють й зростають,
Що не дає душам згинути в кризі,
Вам, творцям вічності, втіленій в книзі,
Миру, здоров’я, достатку і щастя.
Те, про що мрієте, хай вам удасться! (автор Олександр Афонін)
Світлого, чесного, навіть величного,
Всього, що творить в людині людину,
Що не дає нам дійти до загину,
Що у майбутнє нам шлях прокладає,
«Стадо» людське у народи єднає,
Того, що радість дає і розраду,
В час найскладніший найкращу пораду,
Того, без чого держави вмирають,
А коли мають, міцніють й зростають,
Що не дає душам згинути в кризі,
Вам, творцям вічності, втіленій в книзі,
Миру, здоров’я, достатку і щастя.
Те, про що мрієте, хай вам удасться! (автор Олександр Афонін)
Копіювати
НАЙПЕРША КНИЖКА
Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листви на гіллі –
Стільки книг на землі!
Є великі й малі!
Є легкі і важкі.
На полицях, в столі –
Наші друзі книжки.
Та одна серед них –
Перша книга із книг:
Ту, що звем букварем,
Ми найперше берем.
Наче ключ срібляний
Дав мудрець нам у дар:
Дивосвіт чарівний
Одмикає буквар.
Від найпершого дня
Дуже любий нам він,
Бо веде до знання,
До вабливих таїн.
Йде у школу школяр,
В зорі усміх сіл…
Хай живе твій буквар –
Перша книжка твоя! (автор Олександр Пархоменко)
Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листви на гіллі –
Стільки книг на землі!
Є великі й малі!
Є легкі і важкі.
На полицях, в столі –
Наші друзі книжки.
Та одна серед них –
Перша книга із книг:
Ту, що звем букварем,
Ми найперше берем.
Наче ключ срібляний
Дав мудрець нам у дар:
Дивосвіт чарівний
Одмикає буквар.
Від найпершого дня
Дуже любий нам він,
Бо веде до знання,
До вабливих таїн.
Йде у школу школяр,
В зорі усміх сіл…
Хай живе твій буквар –
Перша книжка твоя! (автор Олександр Пархоменко)
Копіювати
У книги люди, наче бджоли в соти,
Знесли духовний, чародійний мед.
Сліпцеві очі ним потри, і в миг
Побачить сонце й голубі висоти,
Відчує мислі найстрімкіших літ.
Збагне людські страждання і турботи,
Поможе іншим темряву збороти,
Рвучи з очей пов”язки чорних лент!
Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина,
Коли читає „Кобзаря” юнак,
Коли Франка „огромнії сонети”
Підносять дух, коли говорять Гете,
Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак. (автор Д. Павличко)
Знесли духовний, чародійний мед.
Сліпцеві очі ним потри, і в миг
Побачить сонце й голубі висоти,
Відчує мислі найстрімкіших літ.
Збагне людські страждання і турботи,
Поможе іншим темряву збороти,
Рвучи з очей пов”язки чорних лент!
Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина,
Коли читає „Кобзаря” юнак,
Коли Франка „огромнії сонети”
Підносять дух, коли говорять Гете,
Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак. (автор Д. Павличко)
Копіювати
Книга
Мені ти – друг. Ти перший друг мій, книго!
В тобі знаходжу мудрості слова.
Від твого змісту – холод і відлига.
Словам твоїм і слава, і хвала!
Ти можеш врятувати добрим словом,
Несеш знання у вічності краї.
Під палітуркою, під цим покровом
Ховаються скарбниці всі твої.
Мені ти – друг. Ти перший друг мій, книго!
Ти не неси в серця жорстокість, зло.
Роби добро, стійкіша будь, ніж крига,
Неси добро! Спрямуй сюди весло.
Ти прославляй добро на всіх майданах,
Неси в серця його в усіх світах!
Клади його до ран тому, хто в ранах.
І нагодуй ним тих, хто вже зачах.
Зі мною будь, мій друг, порадник, вчитель!
Будь вічним компасом мого життя.
На перехрестях часу – славний житель.
Ти – дзеркало історії й буття! (автор Ірина Хоменко)
Мені ти – друг. Ти перший друг мій, книго!
В тобі знаходжу мудрості слова.
Від твого змісту – холод і відлига.
Словам твоїм і слава, і хвала!
Ти можеш врятувати добрим словом,
Несеш знання у вічності краї.
Під палітуркою, під цим покровом
Ховаються скарбниці всі твої.
Мені ти – друг. Ти перший друг мій, книго!
Ти не неси в серця жорстокість, зло.
Роби добро, стійкіша будь, ніж крига,
Неси добро! Спрямуй сюди весло.
Ти прославляй добро на всіх майданах,
Неси в серця його в усіх світах!
Клади його до ран тому, хто в ранах.
І нагодуй ним тих, хто вже зачах.
Зі мною будь, мій друг, порадник, вчитель!
Будь вічним компасом мого життя.
На перехрестях часу – славний житель.
Ти – дзеркало історії й буття! (автор Ірина Хоменко)
Копіювати
На придбання нової книжки
Є гамірні свята, де бубни, горілка, книші.
Є свята, незнані для більшості,— свята душі.
Я книжку купив (не помітили інші, мабуть),
І з нею дано мені свято найкраще відчуть.
Я гладив рукою оправу зугарну її
І поглядом пестив малюнок на чорному тлі,
Де луком поет і філософ Абу-ель-Аля
Поезії стріли пускає і в серце вціля.
Сліпець і мудрець з глибини відшумілих віків
На свято послав мені книжку сердечних рядків.
Читаю, впиваюсь, і, духом напоєна тим,
Душа причащається медом і гіркістю рим. (автор Петро Ротач)
Є гамірні свята, де бубни, горілка, книші.
Є свята, незнані для більшості,— свята душі.
Я книжку купив (не помітили інші, мабуть),
І з нею дано мені свято найкраще відчуть.
Я гладив рукою оправу зугарну її
І поглядом пестив малюнок на чорному тлі,
Де луком поет і філософ Абу-ель-Аля
Поезії стріли пускає і в серце вціля.
Сліпець і мудрець з глибини відшумілих віків
На свято послав мені книжку сердечних рядків.
Читаю, впиваюсь, і, духом напоєна тим,
Душа причащається медом і гіркістю рим. (автор Петро Ротач)
Копіювати
Молитва до книги
О книго! Пресвята богиня!
Народу й роду берегиня!
Неопалима купина!
По всіх вертепах і яскинях,
Неначе зірка провідна,
Великомученице, Ти
Нас освіти і освяти!
Не дай в безпам’ятство пірнути,
Дай пам’ятать і не забути
Твої скрижалі золоті,
Які крізь терни і шпіцрути
Несла Ти по страсній путі,
Не випускаючи з долонь
Святий немеркнучий вогонь!
Як рідну мову – слово Боже
Топтало плем’я зловороже,
Кричало: «Не было и нет!»
Та каркало: «И быть не может!» –
Ти свій розкрилювала лет,
І ринув твій небесний спів,
Як грім на голови катів.
Вони ж, шаліючи від страху,
Тебе, як білокрилу птаху,
Прицільно били на льоту,
Вели, вкайданену, на плаху,
Мов бранку, чисту і святу,
І замикали на замки
В спецфондівські концентраки.
Твоїх творців за чесні строфи
До Соловецької Голгофи
Пілати й Іроди вели,
Закопували в мерзлім торфі,
Топили у багні хули,
Спихали в Біле море з криг
Творців непроминальних книг.
Чекагебісівські зоїли
В сирих льохах Тебе гноїли,
Безвірник-зайда без лиця
На шмаття рвав оскаженілий
До листика і корінця,
А свій домашній яничар
Жбурляв на пожру у пожар.
Ти ж утікала з пожарища
У сутерини, на горища,
За море-океан плила,
Тебе Господня воля вища
В пустелі дикій берегла,
І десь усім смертям на зло
Твоє отверзлось джерело.
Ти, мов цілющою водою,
Нас причащаєш колядою
І віщим словом Кобзаря.
Хай воскреса народ з тобою
І правди Божої зоря
Осяє Україну-Русь!
За це я, страднице, молюсь.
Хай буде втіха обопільна,
І хай взаємним буде біль наш
За честь, за славу, за народ,
Нехай прозрять сліпії більма
У всіх перевертнів, заброд,
Нехай многостраждальний люд
Не віда блудів і облуд!
Молюся, щоб минулись муки
І світоч правди і науки
У кожнім серці запалав,
Щоб знали діти і онуки,
Хто, де, коли, за що страждав.
Богине! Ти нас не покинь.
І да святиться Твій огень! Амінь. (автор Микола Старовойт)
О книго! Пресвята богиня!
Народу й роду берегиня!
Неопалима купина!
По всіх вертепах і яскинях,
Неначе зірка провідна,
Великомученице, Ти
Нас освіти і освяти!
Не дай в безпам’ятство пірнути,
Дай пам’ятать і не забути
Твої скрижалі золоті,
Які крізь терни і шпіцрути
Несла Ти по страсній путі,
Не випускаючи з долонь
Святий немеркнучий вогонь!
Як рідну мову – слово Боже
Топтало плем’я зловороже,
Кричало: «Не было и нет!»
Та каркало: «И быть не может!» –
Ти свій розкрилювала лет,
І ринув твій небесний спів,
Як грім на голови катів.
Вони ж, шаліючи від страху,
Тебе, як білокрилу птаху,
Прицільно били на льоту,
Вели, вкайданену, на плаху,
Мов бранку, чисту і святу,
І замикали на замки
В спецфондівські концентраки.
Твоїх творців за чесні строфи
До Соловецької Голгофи
Пілати й Іроди вели,
Закопували в мерзлім торфі,
Топили у багні хули,
Спихали в Біле море з криг
Творців непроминальних книг.
Чекагебісівські зоїли
В сирих льохах Тебе гноїли,
Безвірник-зайда без лиця
На шмаття рвав оскаженілий
До листика і корінця,
А свій домашній яничар
Жбурляв на пожру у пожар.
Ти ж утікала з пожарища
У сутерини, на горища,
За море-океан плила,
Тебе Господня воля вища
В пустелі дикій берегла,
І десь усім смертям на зло
Твоє отверзлось джерело.
Ти, мов цілющою водою,
Нас причащаєш колядою
І віщим словом Кобзаря.
Хай воскреса народ з тобою
І правди Божої зоря
Осяє Україну-Русь!
За це я, страднице, молюсь.
Хай буде втіха обопільна,
І хай взаємним буде біль наш
За честь, за славу, за народ,
Нехай прозрять сліпії більма
У всіх перевертнів, заброд,
Нехай многостраждальний люд
Не віда блудів і облуд!
Молюся, щоб минулись муки
І світоч правди і науки
У кожнім серці запалав,
Щоб знали діти і онуки,
Хто, де, коли, за що страждав.
Богине! Ти нас не покинь.
І да святиться Твій огень! Амінь. (автор Микола Старовойт)
Копіювати
Читання перед сном
Люблю книжок пророчих безпорадність
в бутті, залежнім від дурниць і зла.
Вони — як ми. Худенькі і огрядні.
З них,як і з нас, лишається зола
чи вибухають іноді ридання.
А так— мовчання,будні,пилюга..
Живем— до запитання, зажадання.
Тісне житло. Обкладинка туга. (автор Галина Турелик)
Люблю книжок пророчих безпорадність
в бутті, залежнім від дурниць і зла.
Вони — як ми. Худенькі і огрядні.
З них,як і з нас, лишається зола
чи вибухають іноді ридання.
А так— мовчання,будні,пилюга..
Живем— до запитання, зажадання.
Тісне житло. Обкладинка туга. (автор Галина Турелик)
Копіювати
Вірші про бібліотеку
Бібліотека – це дивовижне місце, де оживають книги, де можна знайти відповіді на найрізноманітніші питання та поринути у світ літератури. Вірші про книгу та бібліотеку розповідають про важливість цього осередку знань, який зберігає історію, культуру та мудрість людства. Саме тут кожен може знайти книгу до душі, відкрити для себе нові горизонти та відчути атмосферу тиші й зосередженості, яка панує серед книг. Бібліотеки були і залишаються незмінним символом знання, освіти та духовного розвитку.
У тиші храму, де живуть слова,
І мови, й пісні рідної до болю,
Ти опромінена і трепетно жива,
Чаклуєш всіх великою любов’ю.
Хвилюєш душу, лиш як зазвучить
Рядок, що сяє в променях світання,
Або коли осінньо – ніжна мить
Враз спалахне кольорами востаннє.
А серце – тук!.. Щемливе серце: тук!..
І ще раз: тук!.. І не дає спокою…
У тиші Храму Книг той перегук –
Це світ краси, народжений тобою.
І я черпаю із його криниць,
Немов з молитви на саму Покрову,
Тепло і ласку маминих зіниць
І вільну правду в українськім слові.
То як мені, вже зрілому в літах,
Перед тобою не склонять коліно!..
О, Мудрості ,захована в книжках,
Ти невмируща, й у віках нетлінна.
І мови, й пісні рідної до болю,
Ти опромінена і трепетно жива,
Чаклуєш всіх великою любов’ю.
Хвилюєш душу, лиш як зазвучить
Рядок, що сяє в променях світання,
Або коли осінньо – ніжна мить
Враз спалахне кольорами востаннє.
А серце – тук!.. Щемливе серце: тук!..
І ще раз: тук!.. І не дає спокою…
У тиші Храму Книг той перегук –
Це світ краси, народжений тобою.
І я черпаю із його криниць,
Немов з молитви на саму Покрову,
Тепло і ласку маминих зіниць
І вільну правду в українськім слові.
То як мені, вже зрілому в літах,
Перед тобою не склонять коліно!..
О, Мудрості ,захована в книжках,
Ти невмируща, й у віках нетлінна.
Копіювати
Бібліотека
Бібліотека – це багато книг,
Чудова енергетика і простір.
Щоб кожен з вас в житті чогось достиг –
В бібліотеку завітайте в гості.
Впізнайте світ! Тут схрони таємниць.
В поезію ведуть сріблясті ниті.
Знань джерело. Історія …Спинись!
Та казка, що вночі тобі насниться.
Герої у романах і віршах.
Бібліотечна тиша незабутня.
Добром і щирістю наповниться душа,
Яскравими для тебе стануть будні.
Центр спілкування, для талантів шанс.
Wi-Fi, онлайн, всі бази в інтернеті.
Читальний зал завжди чекає нас.
Для кожного комп’ютери, планшети.
Записування власних фонограм,
Відеороликів, музичних композицій.
А завдяки чудовим вечорам,
Дізнаєтесь про витоки традицій.
Бібліотека – це сучасний центр
Живого спілкування і культури.
Безплатно книги, а не під процент,
Довідники, томи літератури…
До знань прямуйте у свій вільний час.
В книжках сховалось мудрості озерце.
Майбутнє принесе сюрприз для нас.
Бібліотека – то громади серце.
(автор Марія Яновська зі збірки поезій “Стежина до щастя”)
Бібліотека – це багато книг,
Чудова енергетика і простір.
Щоб кожен з вас в житті чогось достиг –
В бібліотеку завітайте в гості.
Впізнайте світ! Тут схрони таємниць.
В поезію ведуть сріблясті ниті.
Знань джерело. Історія …Спинись!
Та казка, що вночі тобі насниться.
Герої у романах і віршах.
Бібліотечна тиша незабутня.
Добром і щирістю наповниться душа,
Яскравими для тебе стануть будні.
Центр спілкування, для талантів шанс.
Wi-Fi, онлайн, всі бази в інтернеті.
Читальний зал завжди чекає нас.
Для кожного комп’ютери, планшети.
Записування власних фонограм,
Відеороликів, музичних композицій.
А завдяки чудовим вечорам,
Дізнаєтесь про витоки традицій.
Бібліотека – це сучасний центр
Живого спілкування і культури.
Безплатно книги, а не під процент,
Довідники, томи літератури…
До знань прямуйте у свій вільний час.
В книжках сховалось мудрості озерце.
Майбутнє принесе сюрприз для нас.
Бібліотека – то громади серце.
(автор Марія Яновська зі збірки поезій “Стежина до щастя”)
Копіювати
Бібліотека – море книг,
Бібліотека – храм науки…
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки!
Вони – це згусток давнини,
Вони прийшли із далини,
Як наша виспівана мова.
У них боління тих людей,
Кому за біль – добро народів.
У грізній сутичці ідей
Вони бажали добрих сходів.
Вони прорвались в наші дні
Крізь морок тьми і непогоди.
Переступайте наш поріг,
Вам буде добре в цій оселі:
Гомер громово гряне в ріг,
Заплаче мужньо Руставелі.
Тут Данте заведе вас в рай,
Шекспір відкриє високості.
Наш Гоголь обезсмертить край
І Пушкін вас запросить в гості.
Запалить душу вам Тарас
І заквилить чаїно Леся…
Тож не минайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки.
Копіювати
У царстві мудрості, історії і тиші
Проходять ваші весни і літа
На дворі вітер зелень віт колише,
А потім жовте листя обліта.
На стелажах – дитячі сни казкові,
І пристрасті, і муки, і пісні,
І спалахи великої любові,
І море знань, і сяйво муз, і сміх.
І ви самі неначе чарівниці,
І зорі вам спускаються до рук.
І прилітають веснами жар-птиці,
Щоб заступити долі від розлук.
Якщо забракне серцю таємниць,
Захочеш доторкнутися святого,–
Пройди поміж тісних рядів полиць,
Торкнися книги – джерела усього.
Проходять ваші весни і літа
На дворі вітер зелень віт колише,
А потім жовте листя обліта.
На стелажах – дитячі сни казкові,
І пристрасті, і муки, і пісні,
І спалахи великої любові,
І море знань, і сяйво муз, і сміх.
І ви самі неначе чарівниці,
І зорі вам спускаються до рук.
І прилітають веснами жар-птиці,
Щоб заступити долі від розлук.
Якщо забракне серцю таємниць,
Захочеш доторкнутися святого,–
Пройди поміж тісних рядів полиць,
Торкнися книги – джерела усього.
Копіювати
Пірнаю я у море книг,
І насолоду з цього маю,
Бібліотека – мій бальзам,
Який я розумом сприймаю.
Бібліотека – світ знання,
Тож люди йдуть щодня до неї.
В ній і почуття,
Поради є і є ідеї.
Абонемент, читальний зал –
Книжковий храм і центр культури.
Тут затамуєш навіть дух,
Якщо ти ніжної натури.
Цей дух незримо окриля,
Підносить нас до неба,
А як зануришся в книжки,
Нічого кращого й не треба.
І насолоду з цього маю,
Бібліотека – мій бальзам,
Який я розумом сприймаю.
Бібліотека – світ знання,
Тож люди йдуть щодня до неї.
В ній і почуття,
Поради є і є ідеї.
Абонемент, читальний зал –
Книжковий храм і центр культури.
Тут затамуєш навіть дух,
Якщо ти ніжної натури.
Цей дух незримо окриля,
Підносить нас до неба,
А як зануришся в книжки,
Нічого кращого й не треба.
Копіювати
Лупцює дощ, чи сипле сніг,
А може, й сонячно надворі,
Сиджу серед священних книг,
Живу життям чужих героїв.
Я відкриваю таїну,
Штурмую все нові фортеці,
І оголошую війну
Тим, хто не був в бібліотеці.
Мов королівна, серед книг,
В сузір’ї геніїв-поетів.
Нам рідне слово — оберіг,
В нім — чари мрій і подих злетів.
Нехай завидують мені:
Кохаюсь в слові, де, як в морі,
Пливуть поеми-кораблі
І рими-чайки вслід за мною.
Тож захищатиму я скрізь
Не телевізор кольоровий,
А серця обласного зріз,
Співучу українську мову.
А може, й сонячно надворі,
Сиджу серед священних книг,
Живу життям чужих героїв.
Я відкриваю таїну,
Штурмую все нові фортеці,
І оголошую війну
Тим, хто не був в бібліотеці.
Мов королівна, серед книг,
В сузір’ї геніїв-поетів.
Нам рідне слово — оберіг,
В нім — чари мрій і подих злетів.
Нехай завидують мені:
Кохаюсь в слові, де, як в морі,
Пливуть поеми-кораблі
І рими-чайки вслід за мною.
Тож захищатиму я скрізь
Не телевізор кольоровий,
А серця обласного зріз,
Співучу українську мову.
Копіювати
У храмі цім, є місце всім –
Хто пише і читає,
Хто не лінується у нім,
Той цілі досягає.
І люди працьовиті, вмілі,
Завжди в підмозі читачам,
Слова – привітні, теплі, милі
Щодня вони дарують нам.
Вони – хранителі талантів,
Книжок, брошур, статей, газет,
Пісень і нот для музикантів,
І віршів, що писав поет.
Вітаю з святом, друзі, Вас!
Хай Вас хранить Господь до скону,
А був би з мене богомаз,
Я б написав із Вас ікону.
Копіювати
Книга – це справжній неоціненний скарб, що супроводжує людину від дитинства до зрілості. Вона навчає, надихає, допомагає мріяти та розширює кругозір. Кожен вірш про книгу, незалежно від вікової категорії читача, передає її велич і значущість у житті людини. Читання збагачує внутрішній світ, відкриває двері до нових знань і робить кожен день цікавішим. Тож нехай книга завжди буде поруч, даруючи радість і мудрість кожному, хто відкриває її сторінки.
