Слово «комар» змінюється за відмінками як звичайний іменник чоловічого роду. Наголос при цьому рухається на закінчення. Нижче — готові форми для перевірки.
Таблиця відмінювання іменника «комар» в однині та множині
У таблиці зібрані всі сім відмінків. Поряд стоїть питання для самоперевірки і позначка наголосу.
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний (хто? що?) | кома́р | комарі́ |
| Родовий (кого? чого?) | комара́ | комарі́в |
| Давальний (кому? чому?) | комаро́ві, комару́ | комара́м |
| Знахідний (кого? що?) | комара́ | комарі́в |
| Орудний (ким? чим?) | комаро́м | комара́ми |
| Місцевий (на кому? на чому?) | на/у комарі́, комаро́ві | на/у комара́х |
| Кличний (звертання) | кома́ре | комарі́ |
Обидва варіанти в давальному і місцевому однини нормативні. Питання з першої колонки допомагає не сплутати родовий із знахідним.
Граматичні особливості, рід і група
Закінчення слова залежить від кількох ознак. Їх вистачає, щоб пояснити весь ряд відмінків:
- рід: чоловічий (він — комар);
- відміна: II відміна;
- група: тверда (основа на твердий приголосний -р з рухомим наголосом у непрямих відмінках: кома́р — комара́, комаро́м), але в називному множини — закінчення м’якої групи: комарі́;
- семантична категорія: назва істоти.
Так само відмінюються «звір» і «снігур»: в однині — як іменники твердої групи, а в називному множини — «зві́рі», «снігурі́». Інший зразок — «лікар»: наголос лишається на основі, слово належить до м’якої групи, тому в родовому — «лі́каря».
Складні випадки правопису та вживання
Помилки збираються навколо трьох форм. Перша — орудний відмінок однини. Норма дає тільки «комаро́м». Написання «комарем» через -ем сюди не підходить, бо закінчення -ем мають іменники м’якої та мішаної груп.
Друга точка — знахідний відмінок. Кажуть «бачу комара́», «відігнав комара́». Варіант без -а для назви комахи буде помилкою.
Третя форма — звертання. В однині звучить «кома́ре!». Закінчення -е тут єдине правильне. У давальному однини паралельно живуть «комаро́ві» і «комару́».
З погляду граматики комаха — назва істоти. Тому знахідний дорівнює родовому.
Це правило стосується загальної назви. Прізвище Комар відмінюється за окремими правилами: жіноче прізвище на приголосний не змінюється («з Оленою Комар»), а чоловіче відмінюється («з Андрієм Комаром»). Географічні назви тут теж не розглядаємо.
