Стрес поступово став однією з базових частин нашого життя. З ним намагаються впоратися щоденно сотні тисяч та навіть мільйони людей по всьому світу. А призводять до нього: хронічна фізична втома, перевантаження нервової системи, відсутність чіткого режиму сну. Але мало хто здогадується, що причиною хронічного стресу може ще й бути відсутність бажання систематично відвідувати лікаря стоматолога.
Як це пов’язано? Річ у тому, що на формування звички хронічно тривожитися та турбуватися про все навколо, впливають не лише побутові проблеми та фізична втома. Епіцентром накопичення тривожності може бути й поганий стан жувальної мускулатури, а також скронево-нижньощелепного суглобу.
Чому щелепа перша реагує на стрес
З точки зору біології центральна нервова система людини реагує на будь-які загрози. Алгоритм простий: бий або біжи. У дикій природі цей механізм ще тисячі років тому допомагав людям забезпечувати власне виживання. Адже при появі загрози, тіло людини починало готуватися до сутички чи до втечі. Саме при такій реакції щелепа підсвідомо стискається першою, а вже потім активізуються м’язи шиї, спини, ніг та рук.
Сучасне життя з його дедлайнами, фінансовими ризиками та конфліктами спонукає кожного з нас до подібних реакцій. Адже нервова система не відрізняє загрозу через зрив дедлайну від загрози через напад хижака. Стресовий імпульс в будь-якому випадку реалізується через м’язові реакції.
Руйнівні наслідки гіпертонусу м’язів щелепи та бруксизму
Хронічний стрес призводить до появи стійких м’язових затисків. Кожен зубний лікар знає, що саме жувальні м’язи одними з перших отримують колосальне навантаження у процесі стресу. Систематичні переживання призводять до нічного бруксизму. Людина починає:
- підсвідомо стискати щелепу під час сну;
- інтенсивно скреготати зубами;
- надмірно стискати щелепу протягом дня.
Як результат, стан зубів та ротової порожнини у цілому погіршуються. Поступово виникає патологічне стирання емалі, на ній з’являються мікротріщини та сколи.
Через деякий час, загалом це кілька місяців, внаслідок хронічного стресу та бруксизму у людини змінюються пропорції обличчя: висота зубів, поглиблення носогубних складок та сам овал обличчя. М’язові щелепні спазми призводять до спазму шийно-комірцевої зони. А це своєю чергою викликає головний біль, клацання у скроневому суглобі.
Ось так виглядає картина хронічного стресу. І щоб подолати подібну проблему, слід перш за все звернутися за допомогою до стоматолога. Він оцінить стан твердих тканин ротової порожнини, перевірить м’язовий тонус щелепи та стан ясен. У разі потреби лікар дасть рецепт на придбання спеціальних розвантажувальних кап для відновлення природної біомеханіки щелепи.
