Іван Нечуй-Левицький: цікаві факти про відомого письменника

Іван Нечуй-Левицький (справжнє ім’я — Іван Семенович Левицький) — видатний український письменник, перекладач, педагог і фольклорист, один із класиків української літератури XIX століття. Дізнайтеся більше цікавих фактів про улюбленого письменника та творчість. Для вас цікаво про Івана Нечуя-Левицького, біографія 5 клас або для тих, хто хоче дізнатись коротко про письменника.

Іван Нечуй-Левицький: біографія скорочено

Народився: 25 листопада 1838 року в місті Стеблів (нині Черкаська область) у сім’ї сільського священика. Навчався в Богуславському духовному училищі, Київській духовній семінарії та Київській духовній академії. Працював викладачем латинської та грецької мов у різних містах (Полтава, Київ, Кишинів, Каліш).

Літературна діяльність: з 1860-х років почав активно писати. Його твори присвячені життю українських селян, міщан, духовенства, показують побут, звичаї, мову народу. Відомі твори: «Кайдашева сім’я», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Старосвітські батюшки та матушки», «Хмари». Мова творів Нечуя-Левицького жива, народна, багата на діалекти й гумор.

10 цікавих фактів про Івана Нечуя-Левицького

Дізнайтеся цікавинки про письменника:

Іван Нечуй-Левицький — справжнє ім’я Іван Семенович Левицький.
Псевдонім «Нечуй» він взяв, щоб виділитися серед багатьох Левицьких і підкреслити своє «нечуйство» — байдужість до заздрощів і пліток.
Був викладачем латини і грецької, знав кілька мов — українську, російську, польську, латину, грецьку.
Його найвідоміший твір — «Кайдашева сім’я», який став класикою української літератури.
Писав живою народною мовою, використовував діалекти, народні прислів’я та приказки.
Був знайомий з багатьма відомими українськими письменниками, зокрема Панасом Мирним та Іваном Франком.
Не мав власної сім’ї і все життя прожив самотньо.
Багато років викладав у різних містах, зокрема у Полтаві, Києві, Кишиневі і Каліші.
Його творчість справила великий вплив на розвиток української прози та мови.

Помер у 1918 році і похований на Байковому кладовищі в Києві.

Чому Іван Левицький взяв псевдонім «Нечуй»?

Іван Левицький вибрав псевдонім «Нечуй», що в перекладі означає «той, хто не чує». Це було символічним знаком байдужості до пліток, критики та осуду. Так він хотів показати, що не зважає на чужі думки і присвячує себе творчості.

Скільки мов знав Іван Нечуй-Левицький?

Він знав щонайменше 5 мов: українську (рідна), російську, польську, латину, грецьку.

Ці знання допомагали йому викладати, перекладати і збагачувати власну творчість.

Як називали Івана Нечуя-Левицького?

Іван Семенович Левицький — офіційне ім’я.

Псевдонім — Іван Нечуй-Левицький (поєднання прізвища і творчого імені).

Інколи просто Нечуй — як коротко і з повагою.

Нечуй-Левицький: твори

Які Іван Семенович Нечуй-Левицький написав книги:

«Кайдашева сім’я» — сатирична повість про побут селянської родини, одна з найвідоміших у класичній українській літературі.
«Микола Джеря» — повість про боротьбу селянина за волю і справедливість.
«Бурлачка» — повість, що показує тяжке життя бурлаків на Дніпрі.
«Хмари» — повість про життя та духовні пошуки селян.
«Старосвітські батюшки та матушки» — сатиричні оповідання про побут старшого покоління.
«Афонський пройдисвіт» — повість з народного життя.
«В ніч на Святого Миколая», «Камінний хрест» (хоча це більше твір Уласа Самчука, іноді плутають).

Іван Нечуй-Левицький: творчість

Що зробив Іван Нечуй-Левицький в творчій сфері, про що писав? Працював у жанрах повісті, оповідання, сатири, п’єси. Основна тематика — життя українського села, соціальна нерівність, побут, звичаї, конфлікти між поколіннями. Активно використав у творах живу українську мову з народними діалектами. Висловлював критику на адресу духовенства, міщанства, чиновництва. Пропагував ідеї національного відродження та збереження української культури.

«Кайдашева сім’я» — один із перших творів, що показав реалістичний образ українського села з усіма його проблемами. Його творчість заклала фундамент для подальшого розвитку української прози. Визнаний класиком української літератури, який вплинув на покоління письменників.